Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Про це сказав виконувач обов’язків Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час обговорення законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП» на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
Законопроєкт передбачає запровадження Етичної ради у складі трьох осіб, визначених Радою суддів України, і трьох осіб, визначених міжнародними організаціями, яка встановлює відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності; визначає конкурсні засади добору кандидатів для здійснення відповідним органом обрання (призначення) члена ВРП; оцінює відповідність критеріям діючих членів ВРП.
Він висловив вдячність парламентарям, які піднімають питання конституційності законопроєкту. «Новели, пропоновані ним, мали б пройти конституційний контроль. Адже змінюються принципи формування ВРП. Фактично обмежується право доступу особи до зайняття посади. Водночас у статті 64 Конституції України, зазначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені. Неприпустимо норми Основного Закону доповнювати новим законом, який не проходив конституційний контроль і має нижчу юридичну силу», - зазначив в.о. Голови ВРП.
Законопроєктом передбачено, що з дня внесення подання про звільнення члена ВРП з посади з підстав невідповідності критеріям доброчесності такий член ВРП відсторонюється від посади, а його повноваження зупиняються до ухвалення рішення органом, що обрав (призначив) цього члена ВРП.
Говорячи про можливість відсторонення члена ВРП від виконання обов’язків, Олексій Маловацький наголосив, що така процедура є аналогом кримінально-процесуального переслідування особи. При чому застосовувати її пропонується за рішенням дорадчого органу, яким є Етична рада. «За діючим законодавством відсторонення особи від посади – засіб забезпечення у кримінальному провадженні. Особа на час цього відсторонення буде обмежена у правах. Не матиме змоги здійснювати будь-яку діяльність», - наголосив він.
«В разі ухвалення законопроєкту буде створено прецедент – з’являться підстави для необмеженої можливості усунення поза межами кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності будь-якої особи, яка перебуває на публічній службі. Парламент має розуміти, що створюється висока ймовірність припинення роботи ВРП. Дисциплінарна є однією з понад двадцяти функцій ВРП. У Ради багато напрямків діяльності, від яких залежить можливість здійснення правосуддя судами», - наголосив Олексій Маловацький.
Коментуючи поправки щодо визначення критеріїв доброчесності, він нагадав про існування Декларації доброчесності, затвердженої ВККСУ. «У ній визначені вже апробовані критерії, думаю, їх доцільно було б використати. Доброчесність у нашій теорії права передбачає відповідальність, яка має бути чіткою і однозначною. Щоб уникнути повторення ситуації, яка склалася внаслідок відсторонення від посад в межах люстрації», - сказав він.
В.о. Голови Ради звернув увагу, що застосування неправових методів під час формування органу суддівського врядування не підвищить довіру до суду. «Якщо наразі є політична воля змінити персональний склад ВРП, потрібно задуматись: в чому ж в такому випадку полягає реформа. Не доцільно придумувати правові конструкції прагнучи змінити одних членів на інших», - сказав він.
Олексій Маловацький висловив переконання, що норми законопроєкту будуть в майбутньому оскаржені до Конституційного Суду України. «Рішення КСУ є актами, які визначають способи застосування певних норм Основного Закону щодо певних правовідносин. Запроваджуючи норми, аналогічні тим, які вже були визнані неконституційними (у Законі 193-IX), не важко спрогнозувати рішення КСУ щодо нового акту», - зазначив в.о. Голови ВРП.
У консультативному висновку ВРП до законопроєкту зазначено, що в ньому прослідковуються намагання втрутитись у діяльність судової влади, хоча у конституційній демократії судова влада та суди не мають зазнавати кардинальних змін, оскільки це є посяганням на принципи верховенства права, демократії, поділу влади, незалежності суддів та інші конституційні цінності.
Олексій Маловацький зауважив, що у разі ухвалення закону Верховною Радою України, ВРП виконуватиме його вимоги, однак наголосив, що народні депутати мають розуміти наслідки схвалення запропонованих новел та усвідомлювати відповідальність.
За результатами розгляду Комітет вирішив рекомендувати парламенту ухвалити законопроєкт № 5068 у другому читанні та в цілому.
_03_03.png)
