Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Рада суддів затвердила проект рішення, який спрямувала до Вищої ради правосуддя стосовно особливостей припинення із суддею, який досяг 65-річного віку, трудових відносин.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Рада суддів України 6 жовтня звернулась до Вищої ради правосуддя щодо питання суддів, яким вже виповнилось 65 років, але вони й досі не звільнені у відставку через відсутність повноважень у Раді правосуддя.
За даними Ради суддів, до кінця 2022 року в Україні буде вже 8 суддів, які досягли 65 років, тобто граничного віку для здійснення правосуддя. Під кінець 2023 року 65 років можуть досягнути вже 39 суддів.
Щодо суддів, яким виповнюється 65 років, як зазначили в РСУ, в судах існує різна практика. Так, в деяких випадках таких суддів, по досягненні 65 років, відраховують зі штату суду. В інших судах, навпаки, поки що залишають у штаті, хоч вони вже і не здійснюють правосуддя.
У зв'язку з цим виникла проблема, чи не стане перешкодою для 65-річних суддів звільнення у відставку після відновлення повноважного складу Ради правосуддя, якщо вони вже відраховані зі штату суду.
З іншого боку, тримати 65-річних суддів у штаті суду теж не зовсім правомірно, бо виникають питання щодо їх статусу, оскільки, на відміну від суддів-”п'ятирічок”, вони вже не мають навіть теоретичної можливості приступити до здійснення правосуддя.
Отже, Рада суддів України пропонує Вищій раді правосуддя визначити таке:
1) У разі досягнення суддею віку 65 років голова суду повинен видати наказ про припинення трудових відносин із таким суддею на підставі статей 24 (29 для суддів апеляційних судів, 42 для касаційних судів), 53, 120, 125 Закону «Про судоустрій і статус суддів».
2) Якщо із суддею трудові відносини припиняються до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості для покриття його заборгованості власник або упоноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
3) Правила, визначені у пункті 2 цього рішення, не поширюються на випадки, коли суддя на момент видачі відповідного наказу вже має право на пенсію і має право його реалізувати до моменту вирішення питання про його відставку.
4) Якщо в подальшому Вищою радою правосуддя буде ухвалене рішення про відставку судді, голова суду, з яким суддя востаннє перебував у трудових відносинах, повинен оголосити відповідне рішення ВРП та внести до трудової книжки судді запис про те, що його звільнено у відставку. Одночасно з внесенням такого запису слід вирішити питання про виплату вихідної допомоги судді у зв’язку з відставкою.
5) Виплата суддівської винагороди судді за час, протягом якого суддя з незалежних причин від нього не мав можливості реалізувати своє право на відставку, чинним законодавством не передбачена. Подібні питання можливо вирішувати виключно у судовому порядку.
6) Дії та рішення, визначені пунктами 1-3 цього рішення, мають вчинятися та ухвалюватися судами, з якими суддя востаннє перебував у трудових відносинах (їх правонаступниками у разі ліквідації чи реорганізації суду).
7) Після припинення трудових відносин всі необхідні судді документи, в тому числі й ті, що необхідні для оформлення довічного грошового утримання, також видаються судами, з якими суддя восстаннє перебував у трудових відносинах (їх правонаступниками у разі ліквідації чи реорганізації суду).
Також РСУ пропонує ВРП невідкладно після відновлення нею своїх повноважень розглянути питання про звільнення у відставку суддів, які досягли 65 років та подали відповідні заяви.
А розпорядникам коштів РСУ радить вжити заходів, спрямованих на збереження коштів, передбачених на виплату вихідної допомоги суддям, які подали заяву про відставку. У разі неможливості це зробити - вжити заходів для забезпечення відповідних видатків на бюджетний період.
_03_03.png)
